June 20th, 2013

13 контртез для нардепа-ударівця Пацкана

Оскільки народний депутат-ударівець Валерій Пацкан продовжує публікувати у своїй фейсбук-сторінці тези щодо свого бачення як редакції проекту спеціального закону про протести від 03.06.2013, так і щодо свого бачення стану свободи мирних зібрань в Україні загалом, то я продовжую публікувати контртези. Для демонстрації відкритості діалогу з громадськістю було б добре, якби пан Пацкан хоч раз по суті відповів на зауваження щодо його тез.

1. "Проект ПЕРЕДБАЧАЄ можливість спонтанних мирних зібрань..." (с) Валерій Пацкан

Можливість спонтанних мирних зібрань ВЖЕ ПЕРЕДБАЧЕНА в ч.1 ст.22 Конституції України. "Спонтанні" зібрання законопроекту НЕ Є СПРАВЖНІМИ СПОНТАННИМИ, оскільки протестувальникам політично чи економічно небажаних акцій потрібно буде доводити "беркуту", судовому виконавцю, а потім і судді, що письмово повідомити про протест за два дні було саме “неможливо“ і що протест був саме “невідкладним“ (п.5 ч.1 ст.1 проекту), а також, що про спонтанний (!) протест влада була “невідкладно” попереджена хоча б усно (ч.1 ст.15 проекту). Не доведуть – тюрма (ув’язнення протестуючих на строк до трьох років), або демотивуючий багатотисячний штраф (штраф розміром від 8500 до 17000 гривень).

2. "Проект передбачає, що неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про мирне зібрання НЕ Є ПІДСТАВОЮ для обмеження свободи мирних зібрань."
(с) Валерій Пацкан

Навпаки
- проект пропонує, щоб неподання або несвоєчасне подання повідомлення про протест саме ЗУМОВЛЮВАЛО його заборону в суді (ч.7 ст.17 проекту).

3. "А хіба зараз спонтанні протести проходять вільно?" (с) Валерій Пацкан

Як коли. Не існує ЖОДНОЇ цифри статистики на цю тему. Більшість експертів вважають, що переважна більшість протестувальників не користуються правом на спонтанний протест, бо не розуміють сутності ч.1 ст.22 Конституції України, яка їм це робити дозволяє. Експерти також кажуть, що міліція часто перешкоджає спонтанним протестам, бо також не розуміє сутності ч.1 ст.22 Конституції України. Експерти Всеукраїнської ініціативи "За мирний протест!" неодноразово були свідками спонтанних зібрань, а також чули, що спонтанні зібрання таки відбуваються, від представників органів місцевого самоврядування та міліції в різних регіонах країни.

4. "Ліквідація адміністративних арештів... Проект УСУВАЄ відповідальність за ст.185-1, 185-2 КпАП, які сьогодні органи влади застосовують для арешту чи штрафування організаторів мирних зібрань." (с) Валерій Пацкан

Проте проект НЕ ЛІКВІДОВУЄ АДМІНІСТРАТИВНІ АРЕШТИ. Вже зараз для міліцейських затримань під час мирних зібрань використовуються п.5 ст.11 Закону “Про міліцію” (затримання), ст.185 КУпАП (“злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції”), ст.173 (“дрібне хуліганство”) та ін. Найбільш репресивні санкції ст.185 та ст.173 КУпАП, як і ст.185-1 КУпАП, – 15 діб адмінарешту. Проект також актуалізує ст.382 Кримінального кодексу (невиконання рішення суду), яка передбачає ув’язнення протестуючих на строк до трьох років, або демотивуючий штраф розміром від 8500 до 17000 гривень.

5. "Акції, про які було повідомлено за кілька годин (чим апелюють опоненти законопроекту) все частіше закінчуються арештами." (с) Валерій Пацкан

Це НЕ ВІДПОВІДАЄ ДІЙСНОСТІ. Торік адмінарешт в Україні отримали лише 7 осіб. Проте максимум по кількості адмінарештів за останніх п'ять років був у "помаранчевий" 2008 рік - 37 адмінарештів. А за останніх 10 років - 43 адмінарешти в 2002 році.

6. "Припинення радянської практики дозволу на мітинги. Відомо, що незважаючи на рішення Конституційного та Європейського судів – більшість правоохоронних органів, судів, та органів місцевого самоврядування продовжують використовувати Указ Президії СРСР Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР від 1988 року. В такий спосіб вони намагаються компенсувати законодавчі прогалини регулювання мирних зборів, і без ухвалення відповідного закону – уникнути цього не вдасться." (с) Валерій Пацкан

Не існує ЖОДНОЇ цифри статистики, яка вказує на те, що "більшість" правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування використовують Указ Президії ВР СРСР Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР від 1988 року. Щоб зрозуміти це, пану Пацкану достатньо запитати про те, як проводять мітинги на місцях, осередки партії УДАР. Указ вже неіснуючої держави про обов'язок повідомлення за 10 днів часто використовується в судах, але оскільки зараз конкретних строків повідомлення в українському законодавстві не встановлено, то це не стає на заваді проведенню мирних зібрань - минулого року попри 349 судових обмежень мирних зібрань в Україні відбулося (за різними оцінками) від 3636 до 16392 мирних зібрань. Третина міськрад вперто вважає, що Указ вже неіснуючої держави діє. Але на практиці чи дійсно діє Указ Президії ВР СРСР залежить від того, чи мешканці цих населених пунктів мають достатнью правову освіченість. Між іншим, займатися правовою освіченістю населення можуть не лише громадські активісти, але й політичні з осередків партії УДАР. Між іншим, зміст Указу Президії ВР СРСР суперечить ч.1 “Перехідних положень” та ч.1 ст.92 Конституції України, ст.3 Закону України “Про правонаступництво України” та Постанові Верховної Ради № 1545-ХІІ “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР”.

7. "Безпека громадян на мирних зібраннях. Почастішали випадки сутичок та протистояння на мирних акціях, між учасниками різних акцій. 18 травня – це лише один з прикладів, коли через відсутність прямих законодавчих зобов’язань влада не вжила достатніх заходів, щоб не допустити фізичного протистояння." (с) Валерій Пацкан

Випадки сутичок та протистояння на мирних акціях НЕ ПОЧАСТІШАЛИ. Лише невелика частина протестів в Україні відбувається з випадками насильства щодо людей. Більшість протестного насильства заздалегідь спланована та не має стосунку до мирних зібрань. Прояви насильства по відношенню до людей є дуже рідкісним явищем для протестної активності в Україні. Абсолютна більшість протестів в Україні відбувається у мирний, конвенційний спосіб. Докладніше про це читайте тут - http://bit.ly/11uIXTV

8. "Припинення правового свавілля в судах. Відсутність законодавчого регулювання породжує правове свавілля в судах. Оскільки суди не обмежені в своїх можливостях забороняти мирні зібрання, вони використовують для цього будь-які аргументи, в тому числі повний абсурд... Проект конкретизує конституційні підстави для обмеження свободи мирних зібрань, щоб подолати практику необгрунтованих судових заборон." (с) Валерій Пацкан

Формулювання проекту щодо підстав для судових обмежень мирних зібрань не обмежують формулювання ст.39 Конституції на цю тему, а лише уточнюють. Тому як ст.17 проекту, яка покликана обмежить простір для фантазії адміністративних судів, не прописуй, але судді, як і зараз, матимуть шаблонні рішення про заборону – мовляв, зібрання загрожує інтересам національної безпеки чи громадського порядку, і там, на думку влади, буде застосовуватися фізична сила, зброя та інші небезпечні засоби (ст.17 проекту). Надії на апеляцію в сьогочасній Україні також немає – законодавча можливість апеляційного оскарження судових заборон мирних зібрань сама по собі не гарантує успішної практики застосування цієї можливості.

9. "На сьогоднішній день понад 85% позовів органів влади до суду про заборону мирних зібрань задовольняються." (с) Валерій Пацкан

На сьогоднішній день статистики судових заборон за 2013 рік ще немає. Торік суди обмежили право на протест у 84,3% від загальної кількості таких справ. Але також торік в Україні відбулося (за різними оцінками) від 3636 до 16392 мирних зібрань. Оскільки проект пропонує узаконити обов’язок повідомляти владу про протести за два дні до їх початку (ч.1 ст.7 проекту), пропонує узаконити неспонтанні "спонтанні" зібрання (п.5 ч.1 ст.1 та ч.1 ст.15 проекту), а також актуалізує ст.382 Кримінального кодексу (невиконання рішення суду), то його ухвалення призведе до призведе до різкого збільшення неправосудних судових заборон мирних протестів та масових випадків кримінального переслідування протестувальників, що в свою чергу призведе до зменшення кількості протестів.

10. "48 годин, це є СОРОК ВІСІМ ГОДИН і НЕ прив'язано до діб." (с) Валерій Пацкан

І що? Ніби це когось рятує... Дійсно небажані для влади в політичному чи економічному плані МІТИНГИ СУД ЗАБОРОНЯТИМЕ НАБАГАТО ЛЕГШЕ, ніж зараз, оскільки проект пропонує узаконити обов’язок повідомляти владу про протести за два дні до їх початку (ч.1 ст.7 проекту). Нагадую, зараз конкретних строків повідомлення в законодавстві не встановлено. Але як показує вітчизняна судова практика, НАВІТЬ ДВОХ ДНІВ ДОСТАТНЬО, щоб підконтрольні владі судді під будь-яким приводом ЗАБОРОНЯЛИ ПРОВОДИТИ МИРНІ ЗІБРАННЯ. Зокрема, торік суди обмежили право на протест у 84,3% від загальної кількості таких справ. Тобто суд забороняє, якщо встигає заборонити. Надії на апеляцію в сьогочасній Україні також немає – законодавча можливість апеляційного оскарження судових заборон мирних зібрань сама по собі не гарантує успішної практики застосування цієї можливості. Як свідчать дані з Єдиного державного реєстру судових рішень України, у 2009 році кількість рішень на користь органів державної влади за результатами перегляду рішень судів першої інстанції становила 38%, у 2010 році – 66% справ у апеляційній інстанції, у 2011 – 72,6%, у 2012 – 81%…

11. "Проект встановлює чіткі ПОЗИТИВНІ обов"язки органів влади сприяти безпечному проведенню мирних зібрань." (с) Валерій Пацкан

Проект, у разі його ухвалення українським парламентом, призведе до різкого збільшення неправосудних СУДОВИХ ЗАБОРОН мирних протестів та масових випадків КРИМІНАЛЬНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ протестувальників. А також призведе до ухвалення НОВИХ АНТИКОНСТИТУЦІЙНИХ РІШЕНЬ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ, покликаних обмежити свободу мирних зібрань – тепер відповідно до цього закону.

12. В цьому контексті також належить гарантувати права журналістів, які висвітлюють мирні зібрання." (с) Валерій Пацкан

Права журналістів, які висвітлюють мирні зібрання і так гарантовані в чинному законодавстві.

13. "Виконання рішення Європейського суду. В квітні Європейський суд з прав людини прийняв рішення в справі Олексія Вєрєнцова, за яким зобов’язав Україну законодавчо врегулювати питання мирних зібрань. Якщо ситуація не зміниться Україна отримає десятки, а той сотні позовів подібних до Вєрєнцова, всі з яких програє." (с) Валерій Пацкан

Україна і так отримуватиме десятки, а той сотні позовів до Євросуду, всі з яких програє. Це не може бути підставою для ухвалення репресивного закону.

За додатковою інформацією звертайтесь до експертів Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!”: +380681217741 (Михайло Лебедь), +380503806268 (Володимир Чемерис)